Персоналії

Каплун Наталя Миколаївна

представник історичної й музеєзнавчої керамології

17.06.1976 р.н., Валуйське Станично-Луганського району Луганської області; закінчила історичний факультет Луганського державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Історія і соціальна педагогіка» (1998); працювала науковим співробітником Відділу етнографії Луганського обласного краєзнавчого музею (з 1998); нині старший науковий співробітник того ж музею (з 2001); здобувач наукового ступеня при Інституті сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України за спеціальністю «Сходознавство»; тема кандидатської дисертації «Печеніги в степах Євразії в IX–XI століттях»; автор 17 керамологічних, етнографічних і музеологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках; головний напрямок наукових студій: історія та етнографія гончарства Луганщини, козацтво, печеніги, писанкарство.

 

Клименко Олена Олександрівна

представник мистецтвознавчої й музеєзнавчої керамології

23.09.1954 р.н., Запоріжжя; закінчила Київський державний художній інститут (1977); працювала в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва України, Музеї Івана Гончара; науковий співробітник Відділу народного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України; кандидат мистецтвознавства; кандидатська дисертація «Народна кераміка Опішні (до проблеми традицій та інновацій в народних художніх промислах)» (1995); автор керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках; стаття «Розвиток українського гончарства в ХХ ст.» зайняла 1 місце в номінації «Краща науково-популярна, публіцистична стаття» ІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе-2008» (за публікаціями 2005 року); член Національної спілки художників України (з 1995); член редколегій «Українського керамологічного журналу» (2001–2005) та національного наукового щорічника «Українська керамологія» (2001–2002); член Національної експертної керамологічної ради щорічних Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» (з 2007).

 

Коваленко Оксана Валентинівна

представник археологічної, етнографічної й музеєзнавчої керамології

31.05.1977 р.н., Полтава; закінчила з відзнакою історичний факультет Полтавського
державного педагогічного інституту імені Володимира Короленка за спеціальністю «Історія і географія» (1999); була здобувачем наукового ступеня при Національному університеті «Києво Могилянська академія» за спеціальністю «Історія України» (2004–2008); тема кандидатської дисертації «Полтава XVII–XVIII століть: розвиток міської території, просторова структура й міська забудова»); стажувалася на Варшавській та Львівській сесіях Міжнародної історичної школи при Варшавському університеті (2001), за магістерською програмою Інституту орієнталістики Варшавського університету (2002), у м.Санкт-Петербург (Росія) за підтримки фонду Канадського Інституту українських студій Альбертського університету (2004); працювала вчителем історії та географії Полтавської загальноосвітньої середньої школи №20 та ліцею №1 (1997–2000), лаборантом археологічних експедицій, молодшим і старшим науковим співробітником Відділу охорони пам’яток археології Центру охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації (1997–2001), старшим науковим співробітником Відділу історії ХIV – початку ХХ століття Полтавського краєзнавчого музею (2001–2003), старшим науковим співробітником Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (2003–2004); асистент (з 2002), старший викладач кафедри історії України (з 2006) Полтавського державного педагогічного університету імені Володимира Короленка; молодший науковий співробітник Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (з 2003); автор монографії «Глиняні люльки XVII–XVIII століть (за матеріалами Полтавщини)» (2008, книга 1 з керамологічного двокнижжя «Люлька в історії та гончарстві України», яка започаткувала академічну серію «Українські керамологічні студії»); автор понад 40 публікацій з проблем керамології, музеології, археології й історії в періодичних виданнях і збірниках; стаття «Спостереження над прізвищами гончарів Миргородського полку початку ХVІІІ ст. (за матеріалами переписної книги 1723 р.)» зайняла 3 місце в номінації «Краща наукова стаття» ІІ Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе-2008» (за публікаціями 2005 року); головний напрямок наукових досліджень: історія гончарства доби пізнього середньовіччя – раннього модерну України; археологічні пам’ятки епохи бронзи, зокрема глиняні вироби бабинської культури.

 

Козир Ірина Анатоліївна

представник археологічної керамології

06.04.1965 р.н., Олександрія Кіровоградської області; закінчила історичний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені Олександра Пушкіна за спеціальністю «Історія» (1986); була здобувачем наукового ступеня при Інституті археології НАН України за спеціальністю «Археологія» (1990-1996); проректор з науково-педагогічної роботи, доцент кафедри історії України Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка; кандидат історичних наук; кандидатська дисертація «Кераміка сарматських поховань території України як історичне джерело» (1996); автор керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках; автор брошури «Етно- культурні та економічні зв’язки сарматських племен України (за матеріалами кераміки)» (1995).

 

Колупаєва Агнія Віталіївна

представник мистецтвознавчої керамології

19.12.1965 р.н., Львів; закінчила факультет прикладного і декоративного мистецтва Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва за спеціальністю «Художнє моделювання» (1992) та аспірантуру Інституту народознавства НАН України (1997); науковий співробітник Відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України; кандидат мистецтвознавства; кандидатська дисертація «Українські кахлі XVIII – початку ХХ ст. (Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість)» (1999); автор керамологічної монографії «Українські кахлі XIV – початку ХХ ст.: Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість» (2006) та керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках; стаття «Українська кераміка у сфері сакрального» зайняла 3 місце в номінації «Краща наукова стаття» І Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе-2007» (за публікаціями 2004 року); головний напрямок наукових досліджень: історія, теорія, практика народного мистецтва; мистецтвознавче вивчення кераміки, дослідження кахель як мистецького явища; нині вивчає питання історії, типології, стилістики, іконографії, художніх особливостей української кераміки культово-обрядового призначення; член Національної експертної керамологічної ради щорічних Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» (з 2007).

 

Кошовий Олег Петрович

представник мистецтвознавчої керамології

07.12.1947 р.н., Констанца, Румунія; закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «Історія» (1970); науковий співробітник Відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України; кандидат мистецтвознавства; кандидатська дисертація «Галицькі керамічні плитки ХІІ– ХІІІ ст. (Генеза. Іконографія. Семантика)» (1997); автор керамологічної монографії «Будівельна кераміка України»
(1988) та керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках.

 

Левун Ніна Віталіївна

представник керамолінгвістики

02.10.1949 р.н., Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; закінчила історико-філологічний факультет Дніпропетровського державного університету за спеціальністю «Українська мова і література» (1971) та аспірантуру Дніпропетровського державного університету за спеціальністю «Українська мова» (1977); доцент кафедри української мови філологічного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара; доцент; кандидат
філологічних наук; кандидатська дисертація «Семантическая и словообразовательная структура украинской терминолексики художественной керамики» (1983); автор публікацій з проблематики гончарної термінології у періодичних виданнях і збірниках, навчальних посібників «Контрольні завдання з правопису української мови» (2001, у співавторстві з Євгенією Петровою), «Культура української мови. Матеріали до практичних занять» (2004), «Практичні заняття з морфеміки і словотвору» (2004); член редколегій «Українського керамологічного журналу» (2001–2005) та національного наукового щорічника «Українська керамологія» (2001–2002).

 

Більше статей...