|
Метка Людмила Олексіївна
представник етнографічної й музеєзнавчої керамології 22.05.1966 р.н., Опішне Зіньківського району Полтавської області; закінчила психолого- педагогічний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені Володимира Короленка за спеціальністю «Педагогіка і методика початкового навчання і образотворче мистецтво» (1988) та аспірантуру історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Етнологія» (2005); працювала вихователем групи продовженого дня (1988) і вчителем початкових класів (1989–1990) Дніпропетровської середньої школи №95, вихователем групи продовженого дня Олександрійської середньої школи №17 (1990–1994) та учителем української мови і літератури Войнівської середньої школи Кіровоградської області (1994–1996), молодшим науковим співробітником (1996), головним зберігачем фондів (1997–2000), молодшим науковим співробітником (2001), старшим науковим співробітником (2001–2006) Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодшим науковим співробітником Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (2001–2005); завідувач Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (з 2007), завідувач Відділу етнографії гончарства Національного музею- заповідника українського гончарства в Опішному (з 2006); кандидат історичних наук; кандидатська дисертація «ГончарствоСлобожанщини в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття» (2006); автор 35 публікацій з проблем керамології; стаття «Етюди з історії гончарства Луганщини» зайняла 1 місце в номінації «Краща науково-популярна, публіцистична стаття» І Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе-2007» (за публікаціями 2004 року); координатор мистецьких виставок творів учасників І, ІІ та ІІІ Всеукраїнських симпозіумів монументальної кераміки «Поезія гончарства на майданах і в парках України» (1997, 1998, 1999), виставки мистецьких творів опішненських гончарів «Дивотворіння Опішного – Україні ХХІ сторіччя» (Київ, 1999); член Національної експертної керамологічної ради, куратор щорічних Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» (з 2007); учасник керамологічних експедицій до гончарних осередків Луганської (2001), Харківської (2002), Донецької (2003), Дніпропетровської (2003), Полтавської (2004–2006), Сумської (2004), Івано-Франківської (2007) областей; бере участь у формуванні колекцій кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (2000–2008); автор програми спеціального курсу «Етнографія українського гончарства» та співавтор програми спеціального курсу «Основи керамології» для мистецьких навчальних закладів України, яка використовується в навчальній роботі Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату «Колегіум мистецтв у Опішному»; член Ученої ради Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (з 2002), член Українського керамічного товариства (з 2000); головний напрямок наукових досліджень: гончарство Слобожанщини, глина та глиняні вироби в традиційно-побутовій культурі українців (народна медицина, магічна практика).
|
|