Персоналії


Белько Олег Олександрович

представник історичної керамології

29.07.1976 р.н., Полтава; закінчив історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені Володимира Короленка за спеціальністю «Всесвітня історія, географія» (1998); працював науковим і старшим науковим співробітником Центру охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської облдержадміністрації (1998–1999); викладач історії та географії Полтавського музичного училища (з 1998), завідувач Відділу автоматизації та механізації внутрішньо-бібліографічних процесів Полтавської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського (з 1999); здобувач наукового ступеня за спеціальністю «Етнологія» при Інституті керамології – відділенні Інституту народознавства НАН України (з 2004); тема кандидатської дисертації «Роль органів земського самоврядування в розвитку й популяризації традиційного гончарства Полтавщини (1877–1918)»; автор керамологічних та історичних публікацій у періодичних виданнях і збірниках.

 

Бережняк Валентина Миколаївна

представник керамолінгвістики

17.06.1962 р.н., Перебудова Ніжинськогорайону Чернігівської області; закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя та аспірантуру Інституту української мови НАН України за спеціальністю «Українська мова» (1996); заступник деканаз навчально-виховної роботи, доцент кафедри української мови філологічного факультету Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя; кандидат філологічних наук;кандидатська дисертація «Гончарна лексика східнополіського діалекту» (1996); автор публікацій з проблематики гончарної термінології у періодичних виданнях і збірниках, навчального посібника «Українська мова. Частина 2» (1998, у співавторстві з В.М.Пащенко та Г.М.Вакуленко).

 


Боренько Надія Василівна

представник музеєзнавчої й етнографічної керамології

23.05.1949 р.н., Львів; закінчила відділення української філології філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (1971); працювала лаборантом (з 1971), реставратором (з 1972), молодшим науковим співробітником (з 1973), науковим співробітником (з 1975), старшим науковим співробітником (з 1978), завідувачем сектора фондів (з 1981), провідним науковим співробітником (з 1990), нині старший науковий співробітник Науково-фондового відділу Музею народної архітектури та побуту у Львові (з 1996, відповідає за зберігання групи «Кераміка»); старший науковий співробітник Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (з 2007); вивчає гончарство західних областей України; автор керамологічних досліджень у наукових і науково-популярних періодичних виданнях і збірниках; також досліджує музейництво, різні аспекти духовної й матеріальної культури українців.

 


Виногродська Лариса Іванівна

представник археологічної керамології

05.02.1947 р.н., Комсомольськ Хабаровського краю, Росія; закінчила факультет теорії та історії мистецтва Київського державного художнього інституту (1979); старший науковий співробітник Відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України; кандидат історичних наук; кандидатська дисертація «Кахлі Середнього Подніпров’я XIV – середини
XVIII ст.» (1993); досліджує українську кераміку доби пізнього середньовіччя, головним чином кахлі; автор керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках; дійсний член ІКОМОС.

 

Власов Володимир Петрович

представник археологічної керамології

 27.05.1967 р.н., Мелітополь Запорізької області; закінчив історичний факультет Сімферопольського державного університету за спеціальністю «Археологія» (1992); аспірантуру Сімферопольського державного університету за спеціальністю «Археологія» (кафедра історії стародавнього світу та середніх віків, 1996); доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського; кандидат історичних наук; кандидатська дисертація «Этнокультурные процессы в Крыму в ІІІ в. до н.э. (по материалам лепной керамики» (1999); автор керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках.

 

 


Гаврилюк Надія Оксентіївна

представник археологічної керамології

28.07.1951 р.н., Совєтская Гавань Хабаровського краю, Росія; закінчила історичний факультет Білоруського державного університету (Мінськ, 1973) та аспірантуру Інституту археології АН УР СР за спеціальністю «Археологія» (1978); працювала науковим співробітником Миколаївського краєзнавчого музею (1973–1974), старшим лаборантом Південно-Бузької і Запорізької експедицій Інституту археології АН УРСР (1974–1975), науковим співробітником Інституту археології АН УР СР (з 1978); завідувач Відділу «Польовий комітет» Інституту археології НАН України (з 1996); доктор історичних наук; старший науковий співробітник; кандидатська дисертація «Керамика Степной Скифии» (1981); докторська дисертація «Степная Скифия VII–IV вв. до н.э. (эколого-экономический аспект)» (2000); автор монографій: «Домашнее производство и быт степных скифов» (1989), «Позднескифские памятники Нижнего Поднепровья. I. (Новые материалы)» (1991, у співавторстві з Мариною Абікуловою),
«Пам’ятки скіфів. Археологічна карта Нижньодніпровського регіону» (1992, у співавторстві з М.П.Оленковським), «Скотоводство Степной Скифии» (1995), «История экономики Степной Скифии» (1999); укладач і керівник авторського колективу «Словника-довідника з археології»(1996); автор керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках; член Національної експертної керамологічної ради щорічних Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» (з 2007); засновник (1998) і головний редактор (з 2001) щорічника «Археологічні відкриття в Україні».

 


Галян Галина Іванівна

представник історичної й музеєзнавчої керамології

29.12.1946 р.н., Київ; закінчила філологічний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені Володимира Короленка за спеціальністю «Російська мова і література» (1970); працює в Полтавському краєзнавчому музеї (з 1972), завідувач Відділу історії релігії, етнографії, народного мистецтва, а згодом – завідувач Відділу етнографії (з 1991); автор понад 100 керамологічних, етнографічних і музеологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках; автор путівника «Етномистецька експозиція Полтавського краєзнавчого музею» (2006) та каталогів «Виставка «Мистецька родина Кричевських: Каталог робіт» (2002), «Каталог робіт В.Г.Кричевського (малярство, графіка) у збірці Полтавського краєзнавчого музею» (2007); головні напрямки наукових студій: історія музейного будівництва, методика й практика побудови етномистецьких виставок, проблеми розвитку традиційного мистецтва, у тому числі гончарства і писанкарства; керівник регіонального осередку Української асоціації етнологів (з 1993); нагороджена почесною відзнакою «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2001).