Всеукраїнська науково-практична конференція «Поділля у 1793–1917 рр.»

Виступ Олени Клименко. Зліва направо: кандидат мистецтвознавства Олена Клименко, директор Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Олександр Заремба, кандидат історичних наук, завідувач науково-експозиційного відділу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Ростислав Майор. Фото Зінаїди Косицької.

   6 квітня 2017 року у Кам’янці-Подільському відбулася І Всеукраїнська науково-практична конференція «Поділля у 1793–1917 рр.», організована співрбітниками Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника і Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті ім. І. Огієнка. У її роботі взяли участь науковці з Кам’янця-Подільського, Києва, Хмельницького, Вінниці, Бережан, Меджибожа. Було виголошено 38 доповідей, присвячених історії Поділля 1793-1917 років. Доповідачі проаналізували визначні історичні події, різні аспекти культурного життя та соціально-економічного розвитку краю тощо. Мистецтвознавчій проблематиці було присвячено два виступи – доповідь наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України Зінаїди Косицької («Витинанки Поділля кінця ХІХ – початку ХХ ст.») та доповідь наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України, наукового співробітника Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, наукового співробітника Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, кандидата мистецтвозгнавства Олени Клименко («Гончарство Поділля другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як мистецьке явище»). В останній доповіді було проаналізовано художні особливості гончарства Поділля другої половини ХІХ – початку ХХ ст., зроблено спробу визначити його своєрідність у порівнянні з іншими регіонами української народної кераміки, розглянуто спецтфіку провідних осередків мальованої кераміки – Бубнівки, Жерденівки, Кіблича, Майдан-Бобрика, Бара, Смотрича, Миньківців, Бережан тощо. Наголошено на необхідності роботи щодо подальшого атрибутування виробів гончарів Поділля у музейних колекціях та приватних зібраннях: адже у низці публкацій все ще зустрічаються помилки й нерідко роботи гончарів Миньківців приписують Смотричу, Коломиї – Бережанам, а значну частину мальованих мисок Східного Поділля взагалі не атрибутовано. Доповідь проілюстровано світлинами виробів подільських майстрів з колекцій Національного музею українського народного декоративного мистецтва та Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Серед низки авторських робіт було показано кілька речей, атрибутованих нещодавно завдяки розвідці Є Спаської «Орнамент бубнівського посуду». Це поставці гончарів з Бубнівки Мойси Гончара та Данила Гончара, миски Якова Гончара, полумисок першого майстра бубнівської мальованої кераміки Андрія Гончара. Зацікавили присутніх і представлені у світлинах вироби цехових гончарів Смотрича другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Якова Родзянського,  Юхима Грондецького та інших, – які свідчать про надзвичайно високий рівень розвитку гончарства в містечку вже у другій половині ХІХ ст.

Матеріали конференції планують опублікувати в першому томі збірника наукових праць Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Мойса Гончар. Поставець. Кінець ХІХ – початок ХХ ст., с. Бубнівка, Гайсинський повіт, Подільська губ. Глина, ангоби, полива; гончарний круг, підполив’яне малювання ангобами. Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Фото О.Клименко

ДанилоГончар. Поставець. Перша чверть ХХ ст., с. Бубнівка, Гайсинський повіт, Подільська губ. Глина, ангоби, полива; гончарний круг, підполив’яне малювання ангобами. Національний музей українського народного декоративного мистецтва. Фото О.Клименко.