ДУШІ, ЩО ЗЛЕТІЛА У СВІТЛУ ВИСЬ

Колективи Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Громадської організації «Конгрес українських керамологів» сумують з приводу непоправної втрати: у ніч із 26 на 27 листопада 2016 року відійшла у засвіти Галина Семченко – видатний український керамолог, професор Кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», доктор технічних наук, професор.

Наукова спадщина дослідниці викарбувала кращі сторінки у вітчизняній керамології. Самовіддана обраній справі, Галина Семченко постала біля витоків наукового напрямку – низькотемпературного синтезу порошків тугоплавких сполук і створення високоефективних конструкційних, композиційних матеріалів і вогнетривів. Її фахова думка здобула визнання й беззаперечний авторитет. Надзвичайно складний, не пройдений досі шлях знайшов свою дослідницю, що незрадливо відміряла його численними розвідками, дослідами й публікаціями, усім сердечним пориванням і натхненним ентузіазмом.

Глина поріднила Галину Семченко з Опішним на роки доброї дружби й щирої підтримки. Свого часу вона очолювала Виконавчу раду Українського керамічного товариства, залишалася незмінним членом Вченої ради Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Наглядової ради Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Її об’єктивна думка, актуальність наукового бачення неодмінно виявлялися під час роботи редакційної колегії «Українського керамологічного журналу», щорічників «Українське гончарство», «Українська керамологія», «Бібліографія українського гончарства». Дослідниця підтримала об’єднання нинішнього покоління дослідників, ставши членом і очільником секції технічної керамології Громадської організації «Конгрес українських керамологів».

…Раптово й шокуюче сьогодення втратило надзвичайно енергійну, життєлюбну, чуйну й щиру людину… Її душа, невагомо піднявшись увись, відтепер осяватиме рідних, друзів, колег, послідовників її великого Шляху світлом щемливих спогадів і захопленням подвижництва…Світла пам’ять!