07
серпня
2012

З ПОВЕРНЕННЯМ ДОДОМУ!

В Опішному відкрито меморіальну дошку Івану Зарецькому

   Цьогоріч керамологічна спільнота України відзначає 155-ту річницю від народження відомого керамолога, археолога, етнографа Івана Зарецького (1936-1957), який зробив неоціненний вклад у становлення вітчизняної керамології.
  1893 року за дорученням Полтавської земської губернської управи вчений дослідив гончарство Полтавської губернії, результатом чого стала перша в Україні керамологічна монографії «Гончарный промысел в Полтавской губернии» (1893), якою впродовж майже 120 років активно послуговуються етнологи, зокрема дослідники українського гончарства. Звіт ученого про польові дослідження гончарного промислу Полтавщини фактично став обґрунтуванням необхідності відкриття в Опішному першого в Лівобережній Україні гончарного навчального закладу – Зразкової гончарної майстерні Полтавського губернського земства. Він же, як найкращий знавець місцевих гончарних традицій, і очолив новітню гончарну школу (1894–1896), яка стала початком понадстолітньої гончарної освіти в Опішному.

   Окрім того, керамологом неодноразово розроблялися плани роботи гончарних майстерень, зокрема опішнянської, воронезької, оренбурзької. Керамолог упродовж життя досліджував родовища глин на предмет наявності сировини для виготовлення побутової та будівельної промислової кераміки. В Оренбурзі Іван Зарецький безпосередньо займався організацією фаянсового заводу, був його завідувачем. Загалом Оренбурзькому краю Іван Зарецький присвятив останні 20 років свого життя й постійно мріяв про повернення в Україну, в рідну Полтавщину; сподівався зайнятися улюбленою справою в рідному краю – формуванням археологічних й етнографічних матеріалів, про що часто з болем згадував у своїх листах до земляків.
   29 червня 2012 року в пам'ять про відомого вченого на Стіні Гончарної Слави України на фасаді «Будинку Кричевського-Лебіщака»* відкрито бронзову меморіальну дошку Івану Антоновичу Зарецькому. Одне з омріяних і виплеканих бажань керамолога збулося – повернення додому, на рідну землю, туди, де стоптано невтомними ногами тисячі кілометрів, відвідано безліч гончарських садиб, зібрано унікальну інформацію від сотень майстрів і повідано світові про неповторне гончарське мистецтво Полтавщини.
Відтепер відомий учений Іван Зарецький, який присвятив своє життя збереженню й розвитку опішнянського гончарства, назавжди оселився на землі гончарної слави, поряд з предками віковічного рукотворного мистецтва, виписаного ним в унікальній керамологічній монографії «Гончарный промысел в Полтавской губернии».
  Велику вдячність висловлюю автору бронзової меморіальної дошки – відомому чернівецькому скульптору Володимиру Гамалю.

* «Будинок Кричевського-Лебіщака» - будівля колишнього Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства, збудована 1916 року за проектом видатного архітектора Василя Кричевського в стилі українського модерну

Наталя Визір,
в.о. вченого секретаря
Інституту керамології – відділення
Інституту народознавства
НАН України

Тур в Египет.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

«Наука потрібна народу.

Країна, яка її не розвиває,

неминуче перетворюється в колонію»

Фредерік Жоліо-Кюрі

 

"Ми фiнансуємо науку не тому, що багатi, 
а ми багатi тому, що фiнансуємо науку" 
Рональд Рейган,
40-й президент США
 
"«Ставлення до науки
і культури є, 
було і буде мірилом українськості влади»" 
Ярослав ЯЦКІВ,
академік НАН України

Хмарка тегів

Наші партнери

Відвідувачі

free counters