Овчаренко Людмила
керамолог, етнолог, етнопедагог, доктор історичних наук
Народилася 31 серпня 1970 року в Опішному (Полтавщина).
Закінчила з відзнакою історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. Володимира Короленка (1992), аспірантуру Інституту народознавства НАН України (2005). Працювала учителем історії та правознавства Павлівської неповної середньої школи Машівського району Полтавської області (1992-1997), директором Колегіуму мистецтв у Опішному – спеціалізованого мистецького закладу із поглибленим вивченням гончарства (1997-2000); ученим секретарем Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та заступником генерального директора Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (2001-2004). З 2005 року директор Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» (із січня 2014 року наказом Міністра культури України школі присвоєно ім’я Василя Кричевського), старший науковий співробітник Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
Головні напрямки наукових досліджень: гончарство України; успадкування гончарних знань; традиційні методи навчання гончарству; професійна освіта в гончарстві України (кінець XІX– перша третина XXст.). Авторка більше 40 статей з проблем керамології, зокрема гончарного шкільництва. Національна експертна керамологічна рада визнала публікації «Земська гончарна майстерня в селі Олешня Чернігівської губернії (1895-1898р.)» кращою науковою статтею 2004 року в Україні на теми керамології, гончарства, кераміки (2007) та «Миргородська художньо-промислова школа ім. М.Гоголя: перші роки діяльності (1896-1902)» кращою науковою статтею 2005 року (2 місце) в Україні (2008).
Авторка монографії «Макарово-ярівський осередок гончарної освіти в Україні» (160 с., іл.), пошукач матеріалів до книги «Гончарство Макарового Яру кінця XІX – середини XX ст.: Документи і матеріали» (400 с., іл.), які 2008 року побачили світ у складі трикнижжя «Гончарний здвиг Донбасу». За результатами Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» дане видання увійшло до числа кращих десяти видань України (2008). 2010 року побачила світ монографія «Гончарство Макарового Яру (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття)» (252 с., іл.), 2015-го – було надруковано її книгу «Кам’янець-Подільський осередок гончарної освіти в Україні (1905-1933)» (1280 с., іл.). Учасник міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій та мистецьких акцій.
На посаді директора Колегіуму мистецтв Людмила Миколаївна спрямовує роботу закладу на національне художньо-естетичне виховання дітей та підлітків, всебічний розвиток їх таланту через опанування етнічної спадщини; на творення гармонійно-розвиненої особистості з високим національним і культурним потенціалом, розвиненим почуттям прекрасного, усталеними художніми смаками, готовністю до практичної творчої діяльності; на забезпечення духовної єдності поколінь українців через продовження дітьми гончарної справи своїх батьків, дідів та прадідів. В основу навчально-виховної роботи покладено етнічну самобутність українського народу, виховання в дітей любові до своєї країни, гордості за її історичне минуле і відповідальності за її майбутнє.
Популяризуючи українське гончарство через майстер-класи, Міжнародні фестивалі, чисельні семінари та конференції, через активну виставкову і музейницьку діяльність, педагогічний та учнівський колективи Колегіуму утверджують націозначущу роль народного мистецтва у формуванні нової генерації свідомих українців.
Вона є організатором трьох Всеукраїнських молодіжних гончарських фестивалів (2000, 2001, 2006), десяти Міжнародних молодіжних гончарських фестивалів (2007 – 2016), у яких взяли участь понад 3000 творчо обдарованих школярів та студентів з України, Росії, Білорусі, Молдови, Румунії, Болгарії, Китайської Народної Республіки. Ними виконано близько 3500 творчих робіт.
На творчо-виробничій базі закладу було проведено 6 міжнародних та 8 всеукраїнських науково-практичних конференцій; 18 районних, 29 обласних, 9 всеукраїнських семінарів з українського гончарства, проблем гончарного шкільництва та мистецької освіти.
Колегіум мистецтв став ініціатором та організатором 34 виставок творчих робіт учнів та майстрів навчально-виробничої гончарної майстерні. Гончарні твори вихованців закладу експонувались в музеях Полтави, Києва, Харкова, а також у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів України, Представництві з питань культури при посольстві Російської Федерації, Президентському фонді Леоніда Кучми «Україна», Національній спілці майстрів народного мистецтва України, музеї Михайла Старицького, Музеї книги і друкарства України, Національному музеї Тараса Шевченка (Київ).
Учнями та майстрами школи було близько 200 майстер-класів з гончарства, діти та дорослі з різних куточків України та з закордону вчились ліпити народну іграшку - свистунець, знайомились з традиційними техніками декорування. 65 майстер-класів вихованці закладу продемонстрували за межами школи в Полтаві, Кам’янці-Подільському, Харкові, Києві, Дніпропетровську, Євпаторії, Комсомольську, Краснокутську, Карлівці, Диканьці, Решетилівці; у довоєнний час – у Міжнародному дитячому таборі «Артек» та місті Суджа (Російська Федерація).
У рамках мистецького проекту «Юні таланти України» Міністерства культури України виставки гончарних робіт учнів Колегіуму мистецтв було презентовано у Львові, Одесі, Донецьку, Харкові, Києві, Вінниці, Сімферополі.
Л.М. Овчаренко є ініціатором та засновником єдиного в Україні шкільного художньо-етнографічного музею «Відродження», у фондових колекціях якого зберігаються понад 6 тис. 500 експонатів. У їх числі роботи учасників Міжнародних молодіжних гончарських фестивалів; кращі роботи учнів та майстрів гончарної навчальної майстерні; вироби старійшин опішненського гончарства, всесвітньовідомих гончарів Василя Онуфрійовича Омеляненка, Михайла Єгоровича Китриша, Миколи Гавриловича Пошивайла, Івана Архиповича Білика, Олександри Федорівни Селюченко ; унікальна етнографічна кераміка (загальна кількість експонатів понад 4 тис. шт.). Поповнення колекцій відбувається під час організованих нею етнографічних експедицій, у яких беруть участь учні та працівники навчального закладу. На Національному конкурсі керамологічних музейних експонатів вироби шкільного музею було відзначено дипломами І, ІІ та ІІІ ступенів (2011), ІІ ступеню (2012).
У 2012 році на ІІ всеукраїнському конкурсі «Первоцвіт» на ХV ювілейній Міжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні» Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» посіла ІІІ місце, а на Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2012» у номінації «Інноваційні технології виявлення, навчання та підтримки розвитку обдарованої молоді та її наставників» заклад нагороджено золотою медаллю. Упродовж діяльності Колегіум мистецтв нагороджено чисельними грамотами та подяками Міністерства культури України, Міністерства у справах сім’ї, дітей та молоді, Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, Національної спілки художників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, різного рівня департаментів, державних служб, організацій та органів влади, громадських організацій. Шість майстрів навчально-виробничої гончарної майстерні є членами Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
З 2013 року Колегіум мистецтв проводить активну систематичну благодійну і волонтерську діяльність спрямовану на допомогу нашим бійцям на Сході України. У шкільному музеї оформлено дві окремі кімнати про події на Донеччині й Луганщині, про дружні стосунки із воїнами різних армійських формувань та добровольчих батальйонів.
Кандидат історичних наук за спеціальністю етнологія (тема дисертації «Макарово-ярівський осередок народного гончарства в Україні (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття)»), заслужений працівник культури України, нагороджена ювілейною медаллю «Двадцять років незалежності України». Депутат Зіньківської районної ради двох скликань, з 2015 року – депутат Полтавської обласної ради, голова постійної депутатської комісії. Член вченої ради Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Національної експертної керамологічної ради Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні, відповідальний секретар Конгресу українських керамологів.
