Троцька Валентина Іванівна

представник історичної й археологічної керамології

13.06.1959 р.н., Глинське Зіньківського району Полтавської області; закінчила історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету імені Володимира Короленка за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія» (2002); навчалася в аспірантурі Інституту археології НАН України за спеціальністю «Археологія» (2002–2003); здобувач наукового ступеня при Інституті керамології – відділенні Інституту народознавства НАН України (з 2004); тема кандидатської дисертації «Гончарство Середнього Подніпров’я X–XIII століть в історичних дослідженнях»; працювала інспектором Опішненської філії Зіньківського відділення Полтавської дирекції Укрдержстраху (1982–1994), методистом відділу археології та гончарства доби середньовіччя (1994–2001), молодшим науковим співробітником (2001–2002) Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному; науковим співробітником Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (2001–2002); молодший науковий співробітник Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (з 2002), старший науковий співробітник Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (з 2002); автор 22 публікацій з проблематики керамології та археології в періодичних виданнях і збірниках; головні напрямки наукових досліджень: гончарство Середнього Подніпров’я Х–ХІІІ століть; гончарні інструменти в Україні (еволюція, регіональні особливості), випалювальні споруди Лівобережної України Х–ХVIII століть; учасниця археологічних розкопок у складі експедицій Інституту археології НАН України на Більському городищі (керівники Вячеслав Мурзін та Рената Ролле), Центру охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації (керівник Олександр Супруненко), Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (керівники Анатолій Гейко, Анатолій Щербань, Оксана Коваленко); очолювала археологічну експедицію Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (1999–2003); проводила охоронні розкопки й розвідки пам’яток скіфського часу й доби Київської Руси (1999–2003); досліджувала гончарні горни кінця ХVІІІ – початку ХХ століття в Опішному та в навколишніх селах (1996, 1999, 2000, 2003); учасник керамологічних експедицій до гончарних осередків Чернігівської (2003), Полтавської (2002–2008) та Луганської (2007) областей; брала участь у формуванні колекцій Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (1994–2008); член Українського керамічного товариства (з 2000), Ученої ради Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (з 2002).