Нога Олесь Павлович

представник мистецтвознавчої керамології

27.11.1959 р.н., Львів; закінчив Львівське училище прикладного мистецтва імені Івана Труша (1980), Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва за спеціальністю «Художня кераміка» (1985) та аспірантуру Інституту народознавства НАН України за спеціальністю «Декоративно- прикладне мистецтво» (1994); науковий співробітник Відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України; кандидат мистецтвознавства; кандидатська дисертація «Художньо-промислова кераміка Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століть» (1995); автор монографій: «Іван Левинський. Художник, архітектор, промисловець, педагог, громадський діяч» (1993), «Давид Бурлюк і мистецтво всесвітнього авангарду» (1993), «Кераміка Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. в контексті міжнародних зв’язків: Контакти і взаємовпливи» (1994, у співавторстві з Ростиславом Шмагалом), «Три всесвітньо невідомі постаті українського авангарду» (1994), «Призначення метелика» (1994), «Соня Делоне повертається на Україну через Львів» (1996, у співавторстві з Іриною Кодлубай), «Проект пам’ятника Івану Левинському» (1997), «Іоанн Косинін пророк анти-сюрреалізму зі Львова» (1999), «Українська художньо-промислова кераміка Галичини (1840–1940)» (2001), «Прадавня Україна. Історія, культура, вбрання. ХХV тис. до н.е. – VII ст.» (2001, у співавторстві з Іриною Кодлубай), «Михайло Адальбертович Стефанівський: Історія життя та творчої діяльності (1878– 1952)» (2004); член Національної експертної керамологічної ради щорічних Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» (з 2007); член Національної спілки художників (з 1993).