Друк
10
лютого
2012

Коваленко Оксана Валентинівна

   Коваленко Оксана Валентинівна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук 9 жовтня 2009 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" Міністерства освіти і науки України. Робота на тему: «Полтава XVII-XVIII ст.: розвиток міської території, просторова структура та міська забудова була виконана на кафедрі історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник доктор історичних наук, професор, Яковенко Наталя Миколаївна, завідувач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

   Офіційні опоненти: доктор історичних наук, доцент Долинська Мар’яна Львівна, професор Інституту архітектури Національного університету „Львівська політехніка; кандидат історичних наук, доцент Петренко Ірина Миколаївна, доцент кафедри культурології та історії Полтавського університету споживчої кооперації України.

   Відгуки на автореферат надіслали: доктор історичних наук, доцент кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича М.К.Чучко; доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Росії Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна В.М.Духопельников; кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заступник директора Державного підприємства НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України по Полтавській області О.Б.Супруненко; завідувач кафедри історії та етнології України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького доктор історичних наук, професор В.В.Масненко; кандидат історичних наук, доцент, докторант кафедри давньої і нової історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки В.В.Пришляк; завідувач кафедри історії та археології України Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наукВ.П. Коваленко. Вони містили позитивну оцінку роботи дослідниці. Наприклад: «У теперішній українській історичній науці за останні десятиліття помітно пожвавилися урбаністичні студії (В.Вечерський, М.Долинська, Г.Івакін, Т.Люта, О.Попельницька, М.Петров та ін.). Вони намагаються підсилити закономірний інтерес до маловивченої проблеми міст, які французький історик зі школи “Анналів” Ф.Бродель образно порівнював із електричними трансформаторами, що підвищують напругу, пришвидшують обмін і без упину керують життям людей. У цьому контексті славна своєю багатогранною минувшиною Полтава – знакове полкове місто в історії козацького Гетьманату другої половини XVII – XVIII cт. Зрозуміти його непересічну роль як порубіжного форпоста, власне, найліпше і допомагає історико-урбаністична студія Оксани Коваленко, що досить вдало подає оригінальну авторську просторову реконструкцію Полтави козацько-гетьманської доби. Це допомагає ліпше вималювати об’єктивний портрет тогочасного полкового центру Гетьманщини та проаналізувати цілий спектр його політичної, економічної та культурної ролі  загалом, що, відповідно, дає можливість глибше пізнати історичні процеси в українських містах за ранньомодерної доби. З огляду на це кандидатське дослідження авторки досить вдало доповнює здобуток сучасної історичної урбаністики».

   Останній соціотопографічний розділ дослідження містить інформацію про розвиток гончарних цехів Полтави, роселення ремісників, розміщення їхніх виробничих споруд на теренах міста. Наприклад: «Порівняно сталою, хоча незначною, залишалася у XVIII ст. кількість гончарів. Зокрема, станом на 1718 р., їх налічувалося 12, а наприкінці століття — 11 (їх відносили до категорії "горшечники и печники"). У 1806 р. гончарів стало ще менше — дев’ять чоловік з-поміж 447 усіх "душ мастеровых людей". У цілому ж, як бачимо, Полтаву XVIII ст. навряд чи можна назвати значним виробничим осередком, проте цехове ремесло функціонувало безперервно».

Тур в Египет.
строительство дома.
Сокровища Монтесумы 3.
каталог фаберлик.