Друк

ЛЮДМИЛА МЕТКА Гончарство Слобожанщини в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття

function toggle_show(id) { document.getElementById(id).style.display = document.getElementById(id).style.display == 'none' ? 'block' : 'none'; }

{phocagallery view=category|categoryid=13|limitcount=6|detail=6|displayname=0|displaydetail=0|displaydownload=0} 

17 квітня 2006 року на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка молодший науковий співробітник Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старший науковий співробітник Національного музею­заповідника українського гончарства в Опішному Людмила Метка прилюдно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук «Гончарство Слобожанщини в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття». Спеціальність 07.00.05 – етнологія [1].
Дисертацію підготовлено на Кафедрі етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Провідна установа – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. Офіційні опоненти: Леонід Залізняк, завідувач Відділу археології кам‘яного віку Інституту археології НАН України, доктор історичних наук, професор, та Ігор Пошивайло, заступник з наукової роботи директора Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара», кандидат історичних наук. Науковий керівник – Валентина Борисенко, професор Кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор.

* * *

Актуальність студій слобожанського гончарства дослідниця обґрунтувала негативними наслідками «нестримної інтернаціоналізації традиційно­побутової культури в Україні,
скорочення чисельності осередків традиційних промислів і ремесел, експансії кітчевих виробів, які значною мірою заперечують художньо­естетичні, формотворчі й образотворчі досягнення української культури» [1, с.1]. Звідси постає проблема «фундаментального дослідження історичних витоків гончарства як одного з найбільш знакових сегментів традиційної культури» [1, с.1].
У Слобожанщині на межі ХІХ–ХХ століть вчені зафіксували більше 60 гончарних осередків. На жаль, більшість із них до початку ХХІ століття залишалися маловивченими. Як справедливо означила причину такої ситуації Людмила Метка, «радянська тоталітарна система не заохочувала подібні народознавчі дослідження, особливо ж на регіональному рівні. Впродовж 1930 – 1990­х років проводилися лише поодинокі обстеження гончарних осередків Слобожанщини, які зводилися переважно до збирання окремих глиняних виробів для комплектування музейних колекцій. За таких умов не було здійснено жодної комплексної експедиції з вивчення матеріальних та духовних аспектів гончарської культури» [1, с.1]. Тому й вирішила дослідниця здійснити, як сама зазначила, «комплексне вивчення гончарства як суттєвого компонента народної культури Слобожанщини, аналіз локальних особливостей промислу, визначення його місця й ролі в системі традиційно­побутової культури історико­етнографічного району України впродовж другої половини ХІХ – першої половини ХХ століття» [1, с.2]. Для досягнення мети вона обстежила осередки промислу в Харківській, північних районах Донецької, північно­західних районах Луганської, південно­східних районах Сумської та Котелевський район Полтавської областей.

  • Детальніше...

    Вступ
    1. Історіографія та джерельна база дослідження слобожанського гончарства.
    1.1. Стан наукової розробки проблеми.
    1.2. Джерельна база.
    2. Розвиток гончарства Слобожанщини впродовж другої половини
    ХІХ – першої половини ХХ століття.
    2.1. Історична географія гончарних осередків.
    2.2. Соціально­економічні умови розвитку гончарства.
    3. Особливості виготовлення глиняних виробів на Слобожанщині в другій половині
    ХІХ – першій половині ХХ століття.
    3.1. Технологічний процес домашнього виробництва.
    3.2. Асортимент та збут глиняних виробів.
    4. Домашній побут гончарів.
    4.1. Умови життя та домашнього виробництва.
    4.2. Економічний стан гончарських господарств.
    Висновки
    Список використаних джерел та літератури

    Значну частину матеріалів дисертації ще до церемонії публічного захисту кваліфікаційної наукової роботи Людмила Метка опублікувала в провідних фахових виданнях, зокрема в таких як «Український керамологічний журнал», «Етнічна історія народів Європи», «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка», а також у збірниках наукових конференцій і в популярних періодичних виданнях.
    Найбільш суттєві аспекти, досягнення й недоліки вагомої дослідницької праці Людмили Меткої красномовно виявляють відгуки на дисертацію вчених, подані нижче. Тому не вбачаю потреби ще раз на них зупинятися в цьому короткому огляді дисертації. Лишень підсумую, що з огляду на актуальність і значущість поставлених проблем, їх успішне розв’язання, володіння сучасною науковою методологією, Спеціалізована вчена рада Д 26.001.20 для захисту докторських дисертацій при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за дисертаційне дослідження «Гончарство Слобожанщини в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття» присудила Людмилі Меткій науковий ступінь кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.05 – етнологія. Результати таємного голосування: 23 – «за», 0 – «проти». Вища атестаційна комісія України своєю постановою від 12 жовтня 2006 року (протокол №21­06/9) затвердила це рішення.

    * * *

    Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, Національний музей­заповідник українського гончарства в Опішному та Українське керамічне товариство сердечно вітають колегу з успішним завершенням наукових студій слобожанського гончарства, зичать якнайшвидшого опублікування відповідної монографії, нових тем і рясних праць з проблематики української керамології!

    1. Метка Людмила Олексіївна. Гончарство Слобожанщини в другій половині ХІХ –
    першій половині ХХ століття: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук /Спеціальність 07.00.05 – етнологія. – К.: Київський
    національний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – 16 с.

    Р.S.: У Національному архіві українського гончарства Національного музею­заповідника українського гончарства в Опішному зберігається примірник кандидатської дисертації Людмили Меткої, люб‘язно переданий авторкою, а також відеозапис і фотоматеріали
    з церемонії публічного захисту наукової праці, виконані Олесем Пошивайлом

    © Олесь Пошивайло,
    доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України
    (Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України,
    Національний музей­заповідник українського гончарства в Опішному), 2010

строительство дома.