Cморж Леонід Панасович

представник мистецтвознавчої керамології

07.11.1927 р.н., Орданівка Диканського району Полтавської області; учасник ІІ Світової війни (1943–1945); служив у Чорноморському та Балтійському флотах (1945–1950); закінчив з відзнакою Школу тренерів Державногоінституту фізкультури (1953), філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Філософія» (1958), аспірантуру Київського державного університету імені Тараса Шевченка (кафедра естетики, етики і логіки, 1964); працював на кафедрі психології цього ж університету (1958–1962), а згодом – викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором Київського державного педагогічного інституту імені Олексія Горького (1964–2003), професором Київського Міжнародного університету (1997–2008); завідувач (2004–2006), провідний науковий співробітник (з 2007) Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України; доктор філософських наук (1981); кандидатська дисертація «Естетичний ідеал в кіномистецтві» за спеціальністю «Естетика» (1965); докторська дисертація «Искусство в свете ленинской теории отражения» за спеціальністю «Етика і естетика» (1986; дисертацію підготував 1974 року, проте з ідеологічних міркувань до захисту не був допущений; 1981 року захист відбувся, але ВАК СССР із-за звинувачень у антимарксистських поглядах рішення не затвердив); професор (з 1988); автор монографій: «Світ десяти муз: Мистецтво і дійсність» (1973), «Орфей в эпоху звездолетов (Искусство в духовной жизни современного человека)» (1989), «Особа і суспільство (філософсько-психологічний аспект (2001), «Гончарівна (одержима керамікою)» (2004; зайняла 2 місце в номінації «Краща публікація на теми керамології, гончарства, кераміки» І Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе-2007» (за публікаціями 2004 року); автор навчальних посібників: «Філософія» (2004), «Естетика» (2005); автор брошури «Естетична цінність мистецтва» (1972); автор керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках, у тому числі присвячених творчості гончарки Олександри Селюченко; член редколегій «Українського керамологічного журналу» (2001– 2005) та національного наукового щорічника «Українська керамологія» (2001–2002); член Наглядової ради Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (з 2001); член Ученої ради Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України (з 2002); член Національної експертної керамологічної ради щорічних Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» (з 2007); нагороджений орденами «Отечественная война» І ступеня, «Слава» ІІІ ступеня, «За мужність», «Знак почёта», медаллю «За боевые заслуги»; власник найбільшої в Україні приватної колекції опішненської кераміки; малює олією, виготовляє глиняні сюжетні твори на міфологічні теми, пише вірші.

 

Тур в Египет.