Клименко Олена

мистецтвознавець, історик мистецтва, кандидат мистецтвознавства, член Національної спілки художників України.

Народилась 23.09.1954 в м. Запоріжжі, закінчила Київську середню школу №92 (1972), Київський державний художній інститут  (нині – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури),  факультет історії та теорії мистецтва (1977), аспірантуру ІМФЕ ім. М. Рильського (1988).

У 1978-1987 рр. працювала старшим науковим співробітником відділу кераміки Державного музею українського народного декоративного мистецтва (нині - Національний музей українського народного декоративного мистецтва). Після закінчення аспірантури працює в ІМФЕ ім. М.Рильського науковим співробітником відділів образотворчого мистецтва (1988-2004), декоративно-прикладного мистецтва (2004-2016) та образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва (від 2016). 1995 року захистила кандидатську дисертацію «Народна кераміка Опішні (до проблеми традицій та інновацій в народних художніх промислах)» за спеціальністю 17.00.06 – декоративне і прикладне мистецтво. У 1990-х рр. співпрацювала з Музеєм Івана Гончара (нині – Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»), Національним історико-культурним заповідником «Софія Київська», Музеєм українського народного декоративного мистецтва (нині - Національний музей українського народного декоративного мистецтва). У 2006-2016 роках – професор кафедри теорії та історії мистецтва  Державноого інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. Від 2015 року - науковий співробітник відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАНУ.

Головний напрямок наукових досліджень: теорія та історія українського народного мистецтва; гончарне мистецтво України ІХ- початку ХХІ ст.; народний примітив. Автор понад 100 публікацій у періодичних виданнях, наукових збірниках, колективних монографіях, а також розділів, присвячених гончарству, «Історії декоративного мистецтва України» (1-4 тт.) та «Історії українського мистецтва (2-3 т.)».