У 10 номінаціях конкурували 24 праці українських керамологів, етнологів, мистецтвознавців, археологів, журналістів (2 монографії, 1 словник, 14 наукових статей, 6 науково-популярних, публіцистичних публікацій, 1 рецензія).
   Церемонія офіційного оголошення і нагородження переможців та номінантів КОНКУРСУ преміями, дипломами й сертифікатами відбулася 17 жовтня 2012 року в Опішному, під час Міжнародного керамологічного симпозіуму «Декор глиняних виробів: історія, технологія, функції». Дипломи переможцям і сертифікати номінантам вручали керамолог, директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, заступник голови Наглядової ради Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, голова Правління Українського керамічного товариства, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Олесь Пошивайло, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Людмила Дяченко, в.о. вченого секретаря Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, науковий співробітник Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Наталя Визір. {jcomments on}

Нове видання з наукової серії «УКРАЇНСЬКІ КЕРАМОЛОГІЧНІ СТУДІЇ»

   Нарешті побачила світ довгоочікувана монографія керамолога, археолога, кандидата історичних наук Анатолія Гейка «Гончарство населення скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя». Наукове дослідження присвяченого реконструкції гончарства населення скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Автором здійснено огляд історії дослідження поселенських і поховальних пам’яток. Аналіз і узагальнення матеріалів, у поєднанні з комплексним застосуванням методів техніко-природничих наук, експериментального моделювання, етноархеології, дозволили реконструювати технологію виготовлення глиняного посуду, з’ясувати його асортимент і призначення.
   Дніпровське Лісостепове Лівобережжя упродовж VІІ – початку ІІІ ст. до н.е. було більш густо населене землеробсько-скотарськими племенами, ніж у попередні епохи. Високий рівень господарства цих племен створював сприятливі умови для розвитку гончарства, що, у свою чергу, забезпечувало його необхідними речами – ужитковим посудом, виробничою та культовою керамікою.{jcomments on}

   1937 – 1938 роки ввійшли в історію як період «великого терору» в СРСР. Масштаби репресій в ці роки досягли свого апогею і торкнулися всіх верств населення, зокрема, і гончарів.
Гончарі зазнавали репресій з боку більшовицької влади за звинуваченнями як в економічних злочинах (в спекуляції, ухиленні від сплати податків), так і в політичних (насамперед в антирадянській агітації).
Метою даного дослідження є з`ясування трагічної долі гончаря з Опішного Федора Петровича Задорожного, про якого практично нічого не було відомо, на основі вивчення його кримінальної справи, яка зберігається в архіві Управління СБУ в Полтавській області.
   Федір Петрович Задорожний народився 3.05.1879 року в містечку Опішному Опішнянської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії в гончарській родині .{jcomments on}

   Нещодавно світ побачила чергова книга керамолога, кандидата історичних наук Віктора Міщанина «Озираючись у минуле, згадуючи пройдене, підсумовуючи зроблене…». Дана монографія стала своєрідним підсумком діяльності Віктора Міщанина як керамолога, краєзнавця, історика церкви, громадського діяча. Це своєрідний погляд автора на пройдені етапи в його житті, на те, що вдалося зробити й чого досягти.