07
листопада
2012

Атрибутування глиняних виробів: суть проблеми

   Сучасний музей покликаний зберігати відгомін давно минулих подій і водночас виявляти проблеми сьогодення, порівнюючи й аналізуючи їх. Необхідно, щоб на початку ХХІ століття розвиток музейної справи стане одним із провідних напрямів діяльності суспільства, оскільки рівень розвитку музеїв є одним із показників уваги до минулого [5, с.119].

   В основі створення й розвитку музеїв лежить комплектування фондів – «цілеспрямований, плановий процес, що ґрунтується на методологічних принципах профільних дисциплін та музеєзнавства, процес виявлення і збирання предметів музейного значення для поповнення музейної збірки» [2, с.4]. Щоправда, майже всі колекції кераміки в Україні від кінці ХІХ й до кінця ХХ століття формувалися безсистемно, в основному зусиллями ентузіастів і випадковими надходженнями. У переважній більшості, особи, які передавали речі до музеїв, і особи, які комплектував музейні фонди кераміки, не мали фахових керамологічних знань [13, с.7], що, відповідно, відобразилося на атрибутуванні глиняних виробів.{jcomments on}

Всё про сад и огород.
05
листопада
2012

Національний біобібліографічний словник «Українські керамологи»

   2009 року побачив світ «Короткий академічний словник сучасних українських керамологів (культурна керамологія)» Олеся Пошивайла. Це унікальне видання започаткувало академічну видавничу серію «Українська керамологічна біографістика» (більше інформації тут – http://www.opishne-museum.gov.ua/uk/home/shop?start=27).

    Про високий науковий рівень довідкового видання свідчить той факт, що «Короткий академічний словник сучасних українських керамологів (культурна керамологія)» Олеся Пошивайла цього року в VI Національному конкурсі публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки «КеГоКе–2012» (за публікаціями 2009 року) за рішенням компетентної Національної експертної керамологічної ради в номінації «Кращий науковий збірник (щорічник, матеріали конференції, часопис, словник, енциклопедія)» виборов І місце, одночасно його було відзначено найвищою нагородою Конкурсу – Гран-прі.

Всё про сад и огород.
05
листопада
2012

Завершився VІ Національний конкурс публікацій на теми керамології, гончарства кераміки в Україні «КеГоКе-2012» (за публікаціями 2009 року)

   У 10 номінаціях конкурували 24 праці українських керамологів, етнологів, мистецтвознавців, археологів, журналістів (2 монографії, 1 словник, 14 наукових статей, 6 науково-популярних, публіцистичних публікацій, 1 рецензія).
   Церемонія офіційного оголошення і нагородження переможців та номінантів КОНКУРСУ преміями, дипломами й сертифікатами відбулася 17 жовтня 2012 року в Опішному, під час Міжнародного керамологічного симпозіуму «Декор глиняних виробів: історія, технологія, функції». Дипломи переможцям і сертифікати номінантам вручали керамолог, директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, заступник голови Наглядової ради Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, голова Правління Українського керамічного товариства, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Олесь Пошивайло, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Людмила Дяченко, в.о. вченого секретаря Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, науковий співробітник Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Наталя Визір. {jcomments on}

Всё про сад и огород.
29
жовтня
2012

«Гончарство населення скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя»

Нове видання з наукової серії «УКРАЇНСЬКІ КЕРАМОЛОГІЧНІ СТУДІЇ»

   Нарешті побачила світ довгоочікувана монографія керамолога, археолога, кандидата історичних наук Анатолія Гейка «Гончарство населення скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя». Наукове дослідження присвяченого реконструкції гончарства населення скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Автором здійснено огляд історії дослідження поселенських і поховальних пам’яток. Аналіз і узагальнення матеріалів, у поєднанні з комплексним застосуванням методів техніко-природничих наук, експериментального моделювання, етноархеології, дозволили реконструювати технологію виготовлення глиняного посуду, з’ясувати його асортимент і призначення.
   Дніпровське Лісостепове Лівобережжя упродовж VІІ – початку ІІІ ст. до н.е. було більш густо населене землеробсько-скотарськими племенами, ніж у попередні епохи. Високий рівень господарства цих племен створював сприятливі умови для розвитку гончарства, що, у свою чергу, забезпечувало його необхідними речами – ужитковим посудом, виробничою та культовою керамікою.{jcomments on}

Всё про сад и огород.
29
жовтня
2012

Опішнянський гончар Федір Задорожний (За матеріалами кримінальної справи)

   1937 – 1938 роки ввійшли в історію як період «великого терору» в СРСР. Масштаби репресій в ці роки досягли свого апогею і торкнулися всіх верств населення, зокрема, і гончарів.
Гончарі зазнавали репресій з боку більшовицької влади за звинуваченнями як в економічних злочинах (в спекуляції, ухиленні від сплати податків), так і в політичних (насамперед в антирадянській агітації).
Метою даного дослідження є з`ясування трагічної долі гончаря з Опішного Федора Петровича Задорожного, про якого практично нічого не було відомо, на основі вивчення його кримінальної справи, яка зберігається в архіві Управління СБУ в Полтавській області.
   Федір Петрович Задорожний народився 3.05.1879 року в містечку Опішному Опішнянської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії в гончарській родині .{jcomments on}

Всё про сад и огород.

«Наука потрібна народу.

Країна, яка її не розвиває,

неминуче перетворюється в колонію»

Фредерік Жоліо-Кюрі

 

"Ми фiнансуємо науку не тому, що багатi, 
а ми багатi тому, що фiнансуємо науку" 
Рональд Рейган,
40-й президент США
 
"«Ставлення до науки
і культури є, 
було і буде мірилом українськості влади»" 
Ярослав ЯЦКІВ,
академік НАН України

Хмарка тегів

Наші партнери

Відвідувачі

free counters