МАРІЯ ПОШИВАЙЛО Інтерсеміотика гончарства як тексту в українському фольклорі

28 травня 2015 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марія Пошивайло привселюдно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук «Інтерсеміотика гончарства як тексту в українському фольклорі». Спеціальність 10.01.07 – фольклористика.

Дисертацію виконано згідно з науковими програмами та плановою темою Кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Мови та літератури народів світу: взаємодія та самобутність» (державний реєстраційний №11БФ044-01).

Науковий керівник – Копаниця Любов Миколаївна, доктор філологічних наук, професор, професор Кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційний опонент – Гарасим Ярослав Іванович, доктор філологічних наук, професор, професор Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка.

Офіційний опонент – Телеуця Валентина Василівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та культури Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету.

***

Актуальність теми дослідження Марія Пошивайло обґрунтувала тим, що попри високий рівень вивченості різних жанрів української усної народної творчості, у вітчизняному фольклористичному дискурсі досі оминалося питання побутування гончарського фольклору, який, як єдина культурна структура, відображав би різні явища традиційно-побутового й культурного життя українців, ритуально-звичаєвих сфер із позицій гончарської фольклорної системи. Натомість, в Україні дослідження гончарського фольклору останніми десятиліттями здійснювали етнологи. Проте їхні студіювання були інтегровані на поняття «фольклорно-етнографічного тексту», тобто вивчення етнографії українського, слов’янського чи світового гончарства, а народна словесність залучалася лише для реконструкції міфологічної й обрядової сфер гончарства, але які, по суті, йдуть з прагматичної й ужиткової царини традиційного ремесла (Олесь Пошивайло, Василь Балушок, Ігор Пошивайло, Костянтин Рахно).

Тим часом потребує комплексного наукового аналізу саме різнобічність «гончарського тексту» в усій множині жанрових інваріантів як перекодування традиційного синкретизму й семіотичності фольклору. Вибір семіотичної моделі дослідження зумовив акцент на полісемантичності, поліфункціональності «гончарського тексту» як одного з джерел у дешифруванні духовної складової культури етносу, надає унікальні матеріали для реконструкції суспільних (загальних і локальних) уявлень про гончарів та їхні вироби в різних етнічних групах, глибшого зрозуміння й повноцінної характеристики конкретних духовних виявів матеріальної культури в її семіотичних функціях, зрештою, сприяє створенню загальної концепції фольклорної свідомості, релігійних, естетичних уявлень, менталітету й системи онтологічних цінностей у бутті українського етносу на різних етапах історичного розвитку і, значить, розумінню законів і форм існування самої народної культури. Це й визначає наукову необхідність та актуальність дослідження.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що це вперше на загальноетнічному, регіональному й локальному рівнях досліджено гончарну культуру як єдиний фольклорний текст, зокрема у вимірах інтерсеміотики. Реконструюється міфологія українського гончарства, семантика використання кераміки у виробничому процесі, повсякденному побуті й ритуальній практиці, її символічне осмислення в народній культурі. Для «прочитання» історичної інформації про гончарство як важливу сферу господарської й духовної складової буття етносів залучено не лише різножанрові фольклорні твори, а також народну термінологію й фразеологію. У дисертації вперше проаналізовано словесну творчість самих гончарів та актуалізовано проблему збирання й наукового вивчення професійного, насамперед ремісницького фольклору. Наукова праця стала етапною в процесі формування української керамофольклористичної наукової школи.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел і літератури, який містить 344 позиції. Загальний обсяг дисертації – 247 сторінок, із них 209 сторінок основного тексту:

ВСТУП

1. ГОНЧАРНА КУЛЬТУРА ЯК ОБ’ЄКТ ГУМАНІТАРИСТИКИ. КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ І МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
   1. ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИЙ ДИСКУРС ГОНЧАРНОЇ КУЛЬТУРИ:

      ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ

1. ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КРИТЕРІЇ

ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ГОНЧАРСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

1. СЕМІОСФЕРА ГОНЧАРСТВА

   В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ

1. КОСМОГОНІЧНІ Й АНТРОПОГОНІЧНІ ЛЕГЕНДИ:

      МІФОЛОГІЧНІ КОДИ СВІТОТВОРЕННЯ

      Й ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

1. Мотив ліплення людини
2. Мотив створення Адама і Єви
3. Мотив дуалістичного першотворення
4. Мотив невдалих спроб ліплення людини
5. Мотив ліплення народів
6. СЮЖЕТНО-ОБРАЗНИЙ ЗНАКОВИЙ АНСАМБЛЬ   ГОНЧАРСЬКОГО ФОЛЬКЛОРНОГО ТЕКСТУ В БИЛИЦЯХ
   1. Мотив дороги як межі «свого» й «чужого»
   2. Мотив цвинтаря як демонологічного локусу
   3. Мотив зустрічі гончаря з упирем (ярижником)
   4. Мотив зустрічі гончаря з чортом
   5. Мотив гончаря-вовкулаки
   6. Мотив зустрічі гончаря з християнськими святими
   7. Мотив зустрічі гончаря з солдатом / козаками
   8. Мотив покарання гончарем кривдників (гончар-чарівник)
   9. Мотив гончаря-знахаря
   10. Регіони поширення билиць
   11. Специфіка фольклорного образу гончаря
   12. Глиняні вироби в українських билицях
   13. Міжетнічні сюжетні паралелі
7. ЕТНОКУЛЬТУРНА МОДЕЛЬ

РЕМІСНИЦЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ ГОНЧАРІВ

1. Перші записи ремісницьких пісень фольклористами
2. Пошуки ремісницьких пісень етнографами
3. Спроба теоретичного осмислення жанру
4. НЕВЕРБАЛЬНИЙ КОД ГОНЧАРНОЇ КУЛЬТУРИ: СЕМІОТИЧНИЙ СТАТУС КЕРАМІКИ

В УСНІЙ НАРОДНІЙ ТВОРЧОСТІ

1. ГОНЧАРНИЙ КОД У ЖАНРАХ ДИТЯЧОГО ФОЛЬКЛОРУ
   1. Дитячі ігри
   2. Колискові й забавлянки
   3. СИМВОЛІКА ГЛИНЯНИХ ВИРОБІВ ТА МЕХАНІЗМИ

      ЇЇ ТЕКСТУАЛЬНОГО ВТІЛЕННЯ В МАЛИХ

      ФОРМАХ ФОЛЬКЛОРУ

1. Персоніфікація глиняних виробів
2. Генітальна символіка глиняних виробів
   1. «Пуп» глечика як уособлення статевої потенції
   2. Макітра як образ сім’ї
   3. Приїзд у село гончаря як весільне знамення
   4. ЗНАКОВА РЕАЛЬНІСТЬ КЕРАМІКИ

В КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІЙ ТВОРЧОСТІ

1. Веснянки
2. Інші цикли календарно-обрядового фольклору
3. Заклички
4. Замовляння

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Основні положення й результати дисертації викладено в 5 статтях, 4 із яких побачили світ у наукових фахових виданнях України; 1 з них опубліковано в зарубіжному фаховому виданні.

Інститут керамології – відділення

Інституту народознавства НАН України

та Національний музей-заповідник

українського гончарства в Опішному

сердечно вітають свою колегу

з успішним захистом дисертаційного дослідження

й бажають надалі так само нестримно утверджувати в Україні керамофольклористичні студії!

P.S.: з дисертацією Марії Пошивайло можна ознайомитися в Національній бібліотеці України імені Володимира Вернадського, Науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка; у Національному архіві українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, окрім дисертації, також зберігаються відеозапис і фотоматеріали з церемонії публічного захисту наукової праці, зроблені Богданом Пошивайлом.