Постановою Верховної ради України від 22.05.2012 року № 4808/VІ прийнято рішення «Про відзначення 140-річчя з дня народження Василя Кричевського».
У зв’язку з цим, 19 червня 2012 року загальними зборами трудового колективу Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» було прийнято рішення про порушення перед Міністерством культури України клопотання щодо присвоєння цьому єдиному в Україні спеціалізованому з гончарства загальноосвітньому навчальному закладу, підпорядкованому Міністерству культури України, імені Василя Григоровича Кричевського.
Наказом № 943 від 03.09.2012 року Міністерства культури України затверджено план заходів, приурочених відзначенню 140-річчя з дня народження Василя Кричевського, в числі яких – присвоєння ДСХШІ І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» імені Василя Кричевського.
Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (№4865-VІ від 24.05.2012) передбачено процедуру присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій. Згідно ст. 6 вказаного Закону необхідно подати узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення. Постановою Кабінету Міністрів України №989 від 24 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» затверджено порядок проведення громадського обговорення. У зв’язку з цим, подаємо відповідну інформацію на сайті.
1. Організатором громадського обговорення є Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні».
2. Ім’я Василя Григоровича Кричевського пропонується присвоїти Державній спеціалізованій художній школі-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні».
3. Обґрунтування даної пропозиції.
Кричевський Василь Григорович (12.01.1873 – 15.11.1952) – видатний український архітектор, мистецтвознавець, живописець, графік, декоратор театральних вистав та кінофільмів, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, доктор мистецтвознавства (1939), заслужений діяч мистецтв УРСР (1940), Почесний член Вільної української академії наук у США (1945).
За української влади другої половини 1910-х років він був обраний першим ректором Української академії мистецтв у Києві, а пізніше був професором Архітектурного інституту і Мистецького інституту (Київ).
Життєвий шлях Василя Кричевського щільно переплівся із столицею гончарства України. Від 1902 року архітектор майже щорічно бував у Опішному, активно спілкувався й співпрацював із місцевими гончарями, залучав їх до виготовлення архітектурної майоліки, розробляв ескізи облицювальних плиток для виготовлення опішнянськими гончарями, сам опановував техніку гончарного виробництва, колекціонував опішнянську кераміку.
Протягом перебування Василя Кричевського в Опішному, до гончарського містечка була прикута увага когорти видатних українських митців (Сергія Васильківського, Миколи Самокиша, Опанаса Сластьона, Єлизавети Трипільської, Леоніда Позена, Порфирія Мартиновича), істориків, археологів, етнографів, керамологів (Михайла Грушевського, Михайла Рудинського, Федора Вовка, Михайла Русова, Вадима Щербаківського, Олени Пчілки, Івана Зарецького), видатних технологів-керамістів (Юрка Лебіщака, Осипа Білоскурського, Петра Вауліна). Діяльність Василя Кричевського посутньо збагатила стилістику художньої кераміки Опішного, яка, завдячуючи цьому, здобула світове значення.
Василь Кричевський є одним із основоположників нового стилю в архітектурі – неоукраїнського стилю. У 1903 році митець одержав першу нагороду на конкурсі забудинок Полтавськогогубернського земства, якийпобудовано за його планом і ставзразком нового архітектурного стилю:Українськогоархітектурного модерну. На даний час у цьому приміщенні знаходиться Полтавський краєзнавчий музей.
У 1914–1916 роках за проектом Василя Кричевського у стилі українського модерну було збудовано будівлю Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства.
Василь Кричевський є типовим представником ліричного «українського імпресіонізму». У 1928 році художникоформив книгу Ю.Яновського «Майстер корабля», у 1929 році – книгу Володимира Винниченка «Намисто», а також монографію Данила Щербаківського «Українське мистецтво».
1931 року Василь Кричевський виконав проект надгробного пам’ятника Михайлу Коцюбинському в Чернігові, у 1936 році – Михайлу Грушевському в Києві. Цього ж року завершив проект музею на могилі Тараса Шевченка в Каневі. Будівництво здійснювалося як його спільний проект з П.Костирком, проте дещо було виконано не так, як задумував В.Кричевський: фасад лишився оголений, без української орнаментації.
Василь Кричевський фактично був першим українським художником кіно. На Одеській кіностудії в 1937–1938 роках він був мистецьким консультантом кінофільмів «Назар Стодоля» та першого кольорового кінофільму в УРСР «Сорочинський ярмарок».
До 1941 року був керівником кафедри малярства Київського художнього інституту. Його учнями стали, зокрема, А.Петрицький та В.Заболотний. Під час окупації жив у Києві. Митець був ректором Вищої образотворчої студії у Львові.Восени 1943 р. разом із дружиною та донькою емігрував спочатку до Чехословаччини, потім до Австрії, пізніше до Німеччини, згодом до Франції. На початку 1948 року, у 75-літньому віці переїхав до доньки в м.Каракас у Венесуелі. Продовжував писати картини: з натури – переважно місцеву природу, з пам’яті – рідне село Ворожбу на Сумщині, дідове обійстя в Лебедині, працював над альбомом українських селянських хат. У Каракасі його твори експонувалися на трьох оглядових виставках. Помер у м.Каракас, там був і похований. За розпорядженням митрополита прах Кричевського та прах його дружини Євгенії у 1975 р. перенесли до українського цвинтаря св. Андрія в Баунд-Бруку (поблизу Нью-Йорка, штат Нью-Джерсі, США).
Творчість Василя Кричевського справила посутній вплив не лише на національне мистецтво й культуру, але й на художній процес різних континентів світу. Більш наполегливі дослідження, збереження й популяризація його творчої спадщини водночас виявлятимуть чільну роль нашої країни в збагаченні світової художньої культури.
4. Пропозицію щодо присвоєння Державній спеціалізованій художній школі-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» імені В.Г.Кричевського підтримали: Міністерство культури України, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, Опішнянська селищна рада (рішення 19 сесії шостого скликання від 14.12.2012 року).
5. Обговорення проводиться упродовж двох місяців у засобах масової інформації та в Інтернеті.
6. Подання пропозицій (зауважень) здійснюється в усній та письмовій формі за адресою: 38164, вул. Партизанська, 21, смт.Опішня, Зіньківського району, Полтавської області, тел./факс (05353) 42-001, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
7. Консультації з даного питання можна отримати за адресою: 38164, вул. Партизанська, 21, смт.Опішня, Зіньківського району, Полтавської області, тел./факс (05353) 42-001.
8. Відповідальною за проведення громадського обговорення є Овчаренко Людмила Миколаївна, директор (тел./факс (05353) 42-001).
9. Після отримання висловлених пропозицій та проведеного аналізу відбудеться оприлюднення результатів громадського обговорення на сайті ДСХШІ І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» (дата).
Запрошуємо усіх бажаючих взяти участь у обговоренні питання щодо присвоєння Державній спеціалізованій художній школі-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» імені Василя Григоровича Кричевського